пʼятниця, 16 липня 2021 р.

 

«Добрий день, Нова Каховко!»

Хочеш для душі обновки

                            І полинуть серцем ввись?

                            Приїзди в Нову Каховку –

                            Містом – красенем пройдись.

                            Добрий день, Нова Каховко,

                            Неповторний дивосвіт!

                            Йдуть вітання без умовку,

                            Бо тобі 50 літ.

                                                                    Вікторія Смолій   

                               «Добрий день, Нова Каховко!»

Літературний ранок і літературне знайомство з творчістю   Новокаховської поетеси  Вікторії Іваівни Смолій  до 90-річчя  з Дня її народження відбулося у читальному залі  юнацького сектору Новокаховської міської  бібліотеки для дітей та юнацтва.

На цей захід бібліотекарі Марія Федотова і Світлана Новосьолова  організували персональну книжкову виставку В.І.Смолій за її поезією «Добрий день, Нова Каховко!». Запросили поважних людей міста, які тісно знали,співпрацювали і дружили з Вікторією Іванівною: викладача Новокаховського Агроколеджу С.В.Куриленко, директора Музею ім. А.П.Бахути Т.В.Лупашко,  поетів: О.П.Гунько,  Л.О.Левчук, В.В.Дарибогова, шанувальників поезії Л.С.Островську, О.І.Ткачук, Єву Фефелову.





 Традиційну свічу по колу замінили ромашками , любими квітами поетеси, передавали  їх по колу,  згадували щиро, по - доброму, з глибокими почуттями поваги, подяки, що була в нашому житті,  поетична Вікторія Іванівна , Людину з багатою душею, незвичайним співочим голосом, професійного Вчителя української мови і літератури «Відмінника народної освіти України»,  «Отличника народного образования СССР».  Багаторічно керувала літературним клубом «ЛІК» , давала поради,  редагувала, допомагала молоді публікувати вірші. Ми відчували присутність  сонячної Вікторії  Іванівни  з нами в читальному залі,  передаючи по колу ромашки, читали її поезії.

Людина – це сонце.

Людина – це сонце, що піснею лине

На зміну темряві веселкою – днем.

Людина повинна горіти невпинно,

Долати пітьму своїм серцем-вогнем.

Якщо ти, мій друже , буваєш недужий

І сонця багато не можеш нести,

Світи ж, як та зірка, нічна багатирка

Але до останньої миті світи!

             Вікторія Смолій.

 Щирі розповіді про  Вікторію Іванівну від її народження 3 липня 1931 року в Чаплинському районі, до навчання в Новонаталіївській школі, Бериславському педучилищу (1950 р.), Кримському педінституті (1959 р.), роботу в школах Криму та Херсонщини.  Переїхавши  до Нової Каховки (1971 р.), Вікторія Іванівна працювала вчителем і вихователем в Новокаховській школі- інтернаті №1, була для вихованців мамою, зігрівала їх добрим словом, ділилася теплом своєї душі,навчала співати українські пісні, романси, присвячувала  їм поезії.

 «Наш интернат»

Вырос он для нас, как здравница,

Над Славутичем-Днепром,

Вместе с горном просыпается

Интернат – второй наш дом…

Ценим чутких воспитателей,

Дорогих учителей.

С ними станем обязательно

И мудрее и добрей.

Вікторія Іванівна любила своє місто Нову Каховку, любила людей із відвертим серцем, щирістю душі присвячувала  їм свої поезії: рідній країні Україні, рідному місту Новій Каховці, класикам-літераторам  Тарасу Шевченко, Лесі Українкі, Олександру Довженко, Анатолію Бахуті, Герою Соціалістичної праці Тимофію Пісні, своєму учню,  трикратному Олімпійському чемпіону Сергію Чухраю, медикам, бібліотекарям, селянам, комбайнерам, виноградарям - людям праці

 «Медики»

На свете все-таки есть боги.

Они сердь нас, землян, живут,

Им оббиваем мы порги –

Их медиками все зовут…

Жнива

…Жнива, жнива… Пора гаряча,

Побільше діла, менше слів!

Не люблять, ні, жнива ледачих –

Сюди давай лиш трударів!

Лише розплющить очі ранок –

На косовиці жниварі,

Уже на польовому стані

Кипить робота до зорі.

Цілує сонце… Піт на скронях…

Спочити втома жде давно…

І щирим золотом в долонях

Біжить, видзвонює зерно.

Музей Бахути

…Музей Поета в нашім місті –                       

Хранитель Памяті людей.

Вселяє помислив нас чисті

Бахути – земляка музей.

Потрібен людству він щоднини.

До нього вчитися ідуть:

Як сотворить в собі Людину

І як збагнуть життєву суть.

     Запрошуємо  наших читачів, всіх бажаючих  відвідати читальний  зал  юнацького сектору Новокаховської міської  бібліотеки для дітей та юнацтва прочитати поезії  Вікторії Іванівни Смолій, лікувати і збагачувати душу, привести її в повну гармоні

Провідний бібліотекар  Марія Федотова.

 

 



 


Немає коментарів:

Дописати коментар