ОСІННІЙ ДЕНЬ, ЗІГРІТИЙ ТЕПЛОТЛОЮ.

                  

                                                  Немає слів, щоб вдячність передати

                                                                       За вашу доброту та за любов,

                                                                       За світ казок, що ви нам дарували

                                        І за тепло, що дарите нам знов. 

                                                                      

Свято бабусь і дідусів виникло нещодавно. Квіткове бюро Нідерландів відкрило це свято всьому світу з ідеєю привітання своїх бабусь і дідусів квітами, подарунками горшків з квітами – як зв'язок поколінь,  родинних традицій, розповсюдження добра і пам’яті.

Юнацька  бібліотека вітає  всіх бабусь та дідусів, що допомагають справлятися з навчальною програмою своїм онукам і  приводять до нас с -  юних читачів книжок, журналів,користувачів комп’ютерним центром, Інтернет ресурсами.

           Бажаємо вам  добра і щастя, здоров’я і порозуміння з онуками бо ви їх ангели і підтримка.

СПАСИБІ СОЛДАТИ ЗА ПОДВИГ СТОЛІТЬ                               От і знову щебече весна                                             коло нашої хати  до   травневого столу  Зійшлись посивілі солдати. А при тихім вікні Стала пам'ять війни,   Вічна пам'ять війни... Обнялися по-братськи,  Неначе побачились вперше, Пожурилися трохи, Що стало з літами їх менше. Посміхнулись весні, Що зростають сини, Виростають сини, Як надія і пам'ять!  Спасибі, солдати, за подвиг століть, Якому нема і не буде ціни, За право і щастя родитись, і жить, І сіяти жито на мирні лани! А роки летять, як сніг сивини, І юність не вернеш з війни. А ваша зоря безсмертно сія, Як в битвах врятований світ!  Ми вклоняємось вам По-синівськи доземно, солдати, Пам'ятаємо ваші Святі перемоги і втрати, Тільки ж ви не спішіть У останній похід Тільки ж вічно живіть! Ми вам рясту у ноги Постелем від хати до хати, Надаруєм онуків, Немов ластів'яток, до свята. Тільки в бронзу й граніт Не спішіть: Ми живим вам даруєм Нев'янучу пам'ять!                 БОРИС ОЛІЙНИК

Сьогодні, 28 жовтня, Україна відзначає важливу дату у своїй історії — День визволення від фашистських загарбників, національне свято, пов'язане з вигнанням військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України.

Всього в 1943–1944 роках Збройні сили СРСР провели на території УРСР 15 наступальних операцій, у них було задіяно до половини всіх радянських сил – понад 2,3 млн осіб.

У День визволення України від фашистських загарбників, як і під час травневих свят, відбувається вшанування ветеранів, а також тих, хто віддав життя, виганяючи нацистів за межі України в лавах Червоної чи Української повстанської армії. Меморіальні заходи, зокрема, проводять біля могили Невідомого солдата.

В читальному залі юнацької бібліотеки  провели огляд історичної  та художньої літератури, яка висвітлює цей незабутній період життя і боротьби з фашистами, наближення перемоги над цією нелюдською ідеологією, і визволення всієї Європи, ціною міліонних людських  жертв.  Молодь читала вірші на військову тематику, розглядала фотоальбоми, фотофакти.

Провідний бібліотекар  Марія Федотова.

 

                                         Співець свободи

                        до 85-річниці  з дня народження Бори́са  Іллі́ча  Олі́йника

                                                                 Ми всі із хліба виростали, сину,
                                                                 Із праці себто - чуда із чудес, -
                                                                   Яка нас охрестила на Людину,
                                                                  Піднявши з чотирьох до піднебесь.

                                                                 Нас кликав хліб на добре, чесне діло
                                                                 До братнього, трудящого коша.
                                                                 Ми в нім шануємо не тільки тіло,
                                                                   У нім народна світиться душа.

                                                                       Борис Олійник

                Літератуно-музичний архів провели в юнацькій бібліотеці до 85-річчя з дня народження Бори́са  Іллі́ча  Олі́йника.  Бібліотекарі розповіли про життєвий шлях українського поета, перекладача, який був у 1987—2017 роках головою Українського фонду культури, Почесним академіком Академії мистецтв України, Членом правління Національної спілки краєзнавців України (до 2016 р.)

Герой України (2005). У 1991 та 2010—2016 роках Борис Олійник був головою Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. 

      Поет був редактором журналів «Ранок», «Дніпро». Борис Ілліч Олійник — автор понад 40 книг поезії та публіцистики, виданих в Україні і в інших республіках СРСР. Поезія українського автора перекладалася російською, італійською, чеською, словацькою, польською, сербохорватською, румунською та іншими мовами. 

      Юнацтво читали вірші поета, спілкувалися, дотримуючись санітарних норм.  Кирило Жуков і Анна Федорко прочитали по ролям «Пісню про матір» «Посіяла людям літа свої, літечка житом, Прибрала планету, послала стежкам споришу, Навчила дітей, як на світі по совісті жити, Зітхнула полегко - і тихо пішла за межу».

                                         Над штормом, над шабельним зблиском,
                                Над леготом теплим в житах
                          Гойдається вічна колиска
              Маятником Життя;

                                                                     Життю—ні кінця ні начала.
                                                                       І вічно по колу землі:
                                                                      Комусь — лебеді від’ячали,
                                                                       Комусь — ще сурмлять журавлі.

                                                                                              Борис Олійник

Молодь і старше покоління з  радість зустрілися за чашкою чаю, за бесідою і, слухаючи поезію, передавали настрій і почуття самого автора , ставлення його до природи, матері, дружби і всіх моральних якостей. Коли ми читаємо твори , то розуміємо просту істину життя. Читаючи , ми ніби подорожуємо у інший світ, отримуємо багато нових відчуттів і переживань за героїв поезії Бориса Олійника.

Провідний бібліотекар  Марія Федотова

 

 

 Премія " Експресо. Вибір читачів"

    В читальному залі  Новокаховської юнацької бібліотеки продовжується вибір книжок на премію в номінації «Література для дорослих». Ці книги знаходять шлях до читачів через відгуки  самих читачів.

           Молодь, читаючи новинки художньої літератури і вибираючи найкращі літературні твори  року, підтримуючи свій інтерес до читання. Обговорюють, зачитують цікаві моменти, що діються з головними героями книг.  Висловлюють цитати із книжок - преміантів.

      Софія Андрухович "АМАДОКА": "Любитити когось, кого більшість людей недолюблює,- спокусливо. Особливо, якщо вже любиш когось, хто викликає в інших захоплення й мало не обожнення. Така людина - хоч як інтимно-близько ти її знаєш - любов'ю інших заперечує...

     Сергій Жадан "СПИСОК КОРАБЛІВ":

 ...Де розмови про головне нагадують кораблетрощ,

де найбільша втіха - зустріти світанок,

Так, де тебе готові спалити на площі,

щоб коло тебе погрітися наостанок.

                            із вірша "Будеш мені як знак на будинку, де живуть приречені"

      Оксани Забужко "ПОЛИН" : "Тільки, щоб навчитися цього найвищого з мистецтва - бути людиною,- не раз замало  буває й цілого життя".

         В бесідах про ці книги, молодь намагається вияснити значення діалектів у творах, їх багато, для цього треба час. Втрачається сприйняття і бажання читати. Старше покоління обурюється з того, що авторки С.Андрюхович та О.Забужко у своїх нових книжках прагнуть переписати історію. «Коли не хочеш обурюватись, то кинь книжку і не читай далі» (А. Кримський). Читайте те, що вам до душі, що надихає, дає нові знання, вміння.

        Бо, за  словами Василя Сухомлинського: «Читання, як джерело духовного збагачення, не зводиться до вміння читати: з цього вміння воно тільки починається» .

Провідний бібліотекар Марія Федотова

                        Бібліореверс  «Кодекс лицарської честі,

                            звитяги і заповіді милосердя козака»

                                            У  всіх людей одна святиня,

                                             Куди не глянь, де не спитай,

                                            Рідніша їм своя пустиня,

                                           Аніж шумний в пустині рай.

                                          Їм красить все їх рідний край.

                                        Нема без кореня рослини,

                                         А нас, людей, без Батьківщини…

 14 жовтня припадає одразу три величних свята ‒ День Козацтва, свято Покрови Пресвятої Богородиці та День захисника України.   Напередодні працівники Новокаховської юнацької бібліотеки запросили керівника   клубу      середньовічних рицарів «РАРОГ»  з керівником  Сергій Макуха, Михайло Устименко, Валентин Козлов, Світлана Ботченко, тріо бандуристів музичної школи  з викладачем Людмилою Власенко.

            Захід відбувся на подвір’ї студентського гуртожитку НПТУ 14.

Красу української пісні передали дівчата з тріо бандуристів  Новокаховської музичної школи з викладачем по класу народних інструментів Людмилою Леонідівною  Власенко.

 Разом з бібліотекарем ПТУ 14 підготували книжкову полицю під назвою «Ми – нащадки козацького роду», зібравши історичну літературу з козацької тематики та фотоальбоми сучасних подій на Сході нашої  країни.

Члени історичного клубу «РАРОГ» принесли середньовічні лицарські обладунки:  мечі, сокири, щити, списи, тренувальні тямбари, продемонстрували як ними користуватися і надали можливість юнацтву використати їх на практиці.

 Пепреможець Міжнародних рицарських боїв 2019 року Сергій Макуха поборовся  з учнем  училища  Романом Тимофієнко  на тренувальних тямбарах,  дівчата теж з задоволенням позмагалися.

Цей захід провели з метою формування уявлення учнів про обов’язок, мужність і героїзм, а також,  показати роль самовиховання у формуванні моральної стійкості, почуття обов’язку мужності і відповідальності.

    

Провідний бібліотекар  Марія Федотова

 

Участь читачів у виборі фінальної книги року.

В літературному житті нашої країни  постійно відбувається творчі процеси.  Юнацька бібліотека  Новокаховської ЦБС отримала книги , які ввійшли  до трійки фіналістів книжкової премії “Еспресо. Вибір читачів 2020”  у номінації “Література для дорослих” До визнання цієї Премії увійшли наступні твори:

"Амадока" Андрухович Софії,  “Планета Полин” Оксани Забужко, Поетична книжка “Список кораблів” Сергія Жадана.  

За правилами Премії остаточного переможця конкурсу мають визначити читачі під час третього етапу голосування у бібліотеках по всій Україні. Молоді люди, читачі новинок юнацької бібліотеки  з захопленням познайомились з книгами-номінантами на Премію, з бажанням прочитати, та визначитись.

 Провідний бібліотекар  Марія Федотова.