середу, 21 жовтня 2020 р.

 

                                         Співець свободи

                        до 85-річниці  з дня народження Бори́са  Іллі́ча  Олі́йника

                                                                 Ми всі із хліба виростали, сину,
                                                                 Із праці себто - чуда із чудес, -
                                                                   Яка нас охрестила на Людину,
                                                                  Піднявши з чотирьох до піднебесь.

                                                                 Нас кликав хліб на добре, чесне діло
                                                                 До братнього, трудящого коша.
                                                                 Ми в нім шануємо не тільки тіло,
                                                                   У нім народна світиться душа.

                                                                       Борис Олійник







                Літератуно-музичний архів провели в юнацькій бібліотеці до 85-річчя з дня народження Бори́са  Іллі́ча  Олі́йника.  Бібліотекарі розповіли про життєвий шлях українського поетаперекладача, який був у 1987—2017 роках головою Українського фонду культури, Почесним академіком Академії мистецтв України, Членом правління Національної спілки краєзнавців України (до 2016 р.)

Герой України (2005). У 1991 та 2010—2016 роках Борис Олійник був головою Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка

      Поет був редактором журналів «Ранок», «Дніпро». Борис Ілліч Олійник — автор понад 40 книг поезії та публіцистики, виданих в Україні і в інших республіках СРСР. Поезія українського автора перекладалася російською, італійською, чеською, словацькою, польською, сербохорватською, румунською та іншими мовами. 

      Юнацтво читали вірші поета, спілкувалися, дотримуючись санітарних норм.  Кирило Жуков і Анна Федорко прочитали по ролям «Пісню про матір» «Посіяла людям літа свої, літечка житом, Прибрала планету, послала стежкам споришу, Навчила дітей, як на світі по совісті жити, Зітхнула полегко - і тихо пішла за межу».

                                         Над штормом, над шабельним зблиском,
                                Над леготом теплим в житах
                          Гойдається вічна колиска
              Маятником Життя;

                                                                     Життю—ні кінця ні начала.
                                                                       І вічно по колу землі:
                                                                      Комусь — лебеді від’ячали,
                                                                       Комусь — ще сурмлять журавлі.

                                                                                              Борис Олійник

Молодь і старше покоління з  радість зустрілися за чашкою чаю, за бесідою і, слухаючи поезію, передавали настрій і почуття самого автора , ставлення його до природи, матері, дружби і всіх моральних якостей. Коли ми читаємо твори , то розуміємо просту істину життя. Читаючи , ми ніби подорожуємо у інший світ, отримуємо багато нових відчуттів і переживань за героїв поезії Бориса Олійника.

Провідний бібліотекар  Марія Федотова

 

 

Немає коментарів:

Дописати коментар