«Добрий день, Нова
Каховко!»
Хочеш для душі обновки
І
полинуть серцем ввись?
Приїзди
в Нову Каховку –
Містом
– красенем пройдись.
Добрий
день, Нова Каховко,
Неповторний
дивосвіт!
Йдуть
вітання без умовку,
Бо тобі 50 літ.
Вікторія Смолій
«Добрий день, Нова Каховко!»Літературний ранок і літературне знайомство з творчістю Новокаховської поетеси Вікторії Іваівни Смолій до 90-річчя
з Дня її народження відбулося у читальному залі юнацького сектору Новокаховської міської бібліотеки для дітей та юнацтва.
На цей захід бібліотекарі Марія Федотова і Світлана Новосьолова організували персональну книжкову виставку В.І.Смолій за її поезією «Добрий день, Нова Каховко!». Запросили поважних людей міста, які тісно знали,співпрацювали і дружили з Вікторією Іванівною: викладача Новокаховського Агроколеджу С.В.Куриленко, директора Музею ім. А.П.Бахути Т.В.Лупашко, поетів: О.П.Гунько, Л.О.Левчук, В.В.Дарибогова, шанувальників поезії Л.С.Островську, О.І.Ткачук, Єву Фефелову.
Традиційну свічу по колу замінили ромашками , любими квітами поетеси, передавали їх по колу, згадували щиро, по - доброму, з глибокими почуттями поваги, подяки, що була в нашому житті, поетична Вікторія Іванівна , Людину з багатою душею, незвичайним співочим голосом, професійного Вчителя української мови і літератури «Відмінника народної освіти України», «Отличника народного образования СССР». Багаторічно керувала літературним клубом «ЛІК» , давала поради, редагувала, допомагала молоді публікувати вірші. Ми відчували присутність сонячної Вікторії Іванівни з нами в читальному залі, передаючи по колу ромашки, читали її поезії.
Людина – це сонце.
Людина – це сонце, що піснею лине
На зміну темряві веселкою – днем.
Людина повинна горіти невпинно,
Долати пітьму своїм серцем-вогнем.
Якщо ти, мій друже , буваєш недужий
І сонця багато не можеш нести,
Світи ж, як та зірка, нічна багатирка
Але до останньої миті світи!
Вікторія Смолій.
«Наш интернат»
Вырос он для нас, как здравница,
Над Славутичем-Днепром,
Вместе с горном просыпается
Интернат – второй наш дом…
Ценим чутких воспитателей,
Дорогих учителей.
С ними станем обязательно
И мудрее и добрей.
Вікторія Іванівна любила своє місто Нову Каховку, любила
людей із відвертим серцем, щирістю душі присвячувала їм свої поезії: рідній країні Україні,
рідному місту Новій Каховці, класикам-літераторам Тарасу Шевченко, Лесі Українкі, Олександру
Довженко, Анатолію Бахуті, Герою Соціалістичної праці Тимофію Пісні, своєму
учню, трикратному Олімпійському чемпіону
Сергію Чухраю, медикам, бібліотекарям, селянам, комбайнерам, виноградарям -
людям праці
На свете все-таки есть боги.
Они сердь нас, землян, живут,
Им оббиваем мы порги –
Их медиками все зовут…
Жнива
…Жнива, жнива… Пора гаряча,
Побільше діла, менше слів!
Не люблять, ні, жнива ледачих –
Сюди давай лиш трударів!
Лише розплющить очі ранок –
На косовиці жниварі,
Уже на польовому стані
Кипить робота до зорі.
Цілує сонце… Піт на скронях…
Спочити втома жде давно…
І щирим золотом в долонях
Біжить, видзвонює зерно.
Музей Бахути
…Музей Поета в
нашім місті –
Хранитель Пам’яті людей.
Вселяє помислив нас чисті
Бахути – земляка музей.
Потрібен людству він щоднини.
До нього вчитися ідуть:
Як сотворить в собі Людину
І як збагнуть життєву суть.
Запрошуємо
наших читачів, всіх бажаючих відвідати читальний зал юнацького сектору Новокаховської міської бібліотеки для дітей та юнацтва прочитати
поезії Вікторії Іванівни Смолій, лікувати і
збагачувати душу, привести її в повну гармоні
Провідний бібліотекар
Марія Федотова.