Новокаховська юнацька бібліотека

" В о н и    н а б л и ж а л и    П е р е м о г у "

                      Година пам'яті в юнацькій

Ми вклоняємось вам,

По-синівські доземна солдати,

Пам’ятаємо ваші святі перемоги і втрати.

Тільки ви не спішіть у останній похід,

Тільки ж вічно живіть,

Тільки в бронзу й граніт не спішіть.

Ми живим вам даруєм нев’янучу пам'ять.

            

Естафету мужності і вдячності Батьківщині від воїнів Великої Вітчизняної війни,  воїнів інтернаціональних подій, приймає молодь і звертається зі словами  шани й подяки від молодого покоління, яке у ці непрості для України дні нелегкого  нашого сьогодення не може заступити радості приходу весни, а разом з нею і Дня Примирення, і Дня Перемоги. Цей день залишиться для нас завжди затьмареним від гіркоти втрат і осяяний сонцем Перемоги та Примирення. Його наближали, як могли, люди, котрим було дуже нелегко в ті воєнні літа і яким найважче сьогодні. У довічному боргу наше покоління і перед тими ветеранами війни, військового і трудового подвигу, кому пощастило пройти через горнило битв, і дожити до світлого Дня Перемоги. Все менше їх залишається в життєвому строю. Даються взнаки і опалена війною молодість, сирі окопи і бліндажі, голод і холод, хвороби і рани. їхні груди вкриті медалями, на скронях - сивина. Але вони пам'ятають ті страшні часи, хоч часто їм і не хочеться про них згадувати. Шанобливо слухала молодь учасника інтернаціональних визвольних подій  льотчика – випробовувача,  підполковника  Олега Петровича Новаковича,

 який  поділився спогадами про свою воєнне дитинство, післявоєнну  молодість, навчання в ремесляному училищі, у льотному училищі, в політехнічному інституті. Саме ремесляне училище  (тепер - ПТУ), давало велике загартування характеру, бажання вижити, стати професійними, спортивними, бути освіченими, дітям війни, що зосталися сиротами.  Ветеран згадав, що на Землі жодного дня немає спокою від війни, яка несе розруху, смерть, жахи.  Закликав майбутніх захисників Вітчизни навчатися, займатися спортом,бути витривалими, уміти переносити випробовування. Життя гартує молодь, бо і сам був молодим, навчався, прислухався до старших  командирів. Бібліотекарі підготували книжкову полицю «Пам’ятаймо, щоб не повторилось» з художньою літературою, яка відтворює історичні події воєнних років. Серед цих книжок - спогади полковника авіації, тричі героя Великої Вітчизняної війни Олександра Покришкіна «Небо війни». Третю зірку Героя Олександр Покришкін отримав саме за визволення Херсонщини, збивши 50- й  ворожий літак.  

Синівська вдячність за спогади,  прагнення завойовувати свободу була висловлена Олегу Петровичу Новаковичу, молодь, а це були третьокурсники Новокаховського технічного ліцею  за спеціалізацією електромонтери, вручила квіти ветерану, і сфотографувалися на пам’ять. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 роки. Не щезне в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога над фашистами. Можна по-різному ставиться до Великої Вітчизняної війни, по-різному її називати, але хіба можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших.  І сьогодні війна щодня  іде за  нашу країну, і не  відчуємо ми спокій, поки гинуть України сини. Кожна людина прокидається  лише з думкою, кожного дня : «Стала б мирною моя Україна… Хай скінчиться війна".

…До тебе, людино, звертаюсь:

Залиш на хвилинку щоденні турботи.

З собою побудь у глибокій скорботі,

Згадай чоловіка, товариша, брата,

Дружину, сестру чи посивілу матір.

 Завдячуємо керівнику Фірми «Таксі 70170» Андрію Сергійовичу Кірюшину за  благодійну доставку ветерана до бібліотеки

 Підготувала  провідний бібліотекар Марія Федотова.