Новокаховська юнацька бібліотека

Історична презентація  «Козацькому роду нема переводу» в юнацькій бібліотеці

 До Свято Дня українського козацтва, Дня захисника України, які встановлено  на Покрову Пресвятої Богородиці  працівники юнацької бібліотеки підготували сценарій, запросили молодь Новокаховського ПТУ №14 на історичну презентацію  «Козацькому роду нема переводу» в читальний  зал, в літературно-музичний  клуб «Натхнення».  Зустріч відбулася з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій  Українського народу.   Молоді дівчата  разом з педагогами Зоєю Федорівною Денисенко і Ольгою Володимирівною Пузиревич ознайомилися з історичною добою українського козацтва, героїчними подвигами   козаків, гетьманів, послухали історію українських жінок-козачок за допомогою Інтернет технологій. Бібліотекар  розповіла молоді про традиції, звичаї  українського козацтва, сучасних воїнів АТО, викликаючи  глибоку повагу до козаків, які віддали своє життя в ім’я майбутнього людства, збагачуючи знання майбутніх нянь - вихователів про життя, обряди козацтва, їх дружин.

 Козаки до жінок ставився підкреслено з повагою, великодушно та шляхетно. Жінка була для них зіркою Світла, до якої хоч близько, але дотягнутися «зась». Суворі січові звичаї і порядки, які не допускали жінку, хто б вона не була: чи люблячою дружиною, чи коханою дівчиною; спартанський, аскетичний спосіб життя воїна-лицаря - сприяли вихованню в козака високої святості до прекрасної половини людського роду. За її честь і волю козак йшов, не задумуючись, і у вогонь, і у воду. Дітям своїм козаки давали настанову:

«- Бережи, сину, заповідь батька свого і не відкидай науки матері своєї!»

Тож і нам не варто забувати звичаї козаків, які поклонялися жінці-матері – Богородиці. Адже храмовим святом на Запоріжжі була свята Покрова Пресвятої Богородиці. Козаки носили на грудях її зображення, а значна частина церков і каплиць, зведених на землях запорозьких вольностей, присвячувалася Богоматері. Запоріжжя було духовною Вітчизною козацтва, символічною, ідеальною матір’ю, де «Луг–батько», а «Січ-Мати», де завжди панував культ волі.

 Свято Покрови ознаменовує засинання природи та вкривання землі на зиму. “Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем". В українських селах і до цього часу дотримуються давньої народної традиції справляти весілля після Покрови  Саме на історичній презентації в бібліотеці Марія Жаркова - юна скрипалька  музичної школи (директор Катерина Анатоліївна  Козлова) віртуозно виконала музичний твір «На весіллі у селі». Тепла бесіда за чашкою чаю викликала бажання відвертого спілкування, про свої враження і вболівання, про  історичних і сучасних козаків, які вірять, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважають своєю заступницею і покровителькою. Тож, нам жінкам, не варто забувати, що ми з козацького роду, і маємо шанувати чоловіків так, як робили це жінки за козацької доби.

 Провідний бібліотекар Марія Федотова