четвер, 15 лютого 2018 р.

Хай зорі з неба падають від щастя!


«Щоб серця коханням наповнювалися» - під таким гаслом відбулося засідання молодіжного літературно-музичного клубу «Натхнення» в юнацькій бібліотеці до Дня закоханих. Тут зібралися постійні члени клубу, раділи одне одному та новим гостям. Звучала музика, слухали романси,  читали свою авторську поезію (Марія Єщенко, Данило Бєлаш, Олексій Арсенюк, Олександр Тепляк), сонети Шекспіра (Валерія Куркіна), поезію Сергія Есеніна,Едуарда Асадова (Баєва Вероніка, Котельникова Анастасія), Василя Стуса (Передерій Іван), Володимира Сосюри, сучасних  молодіжних поетів ( Олена Провоторова, Світлана Єщенко ). Філософію кохання намагалися донести  до юнацтва Роман Тищенко та Андрій Юхно. Провідний бібліотекар Марія Федотова представила книжкову полицю «Кохання врятує світ» до цієї нагоди . А також, розповіла про трагічне кохання Марусі Чурай до Бобренка Гриця за історичним романом у віршах  Ліни Костенко. З піснями Марусі Чурай рушали у походи козацькі полки гетьмана Богдана Хмельницького. Ці пісні співав і співає український народ. Велике кохання і жорстока зрада, трагічна смерть милого і суд громади, драматичне, з філософським осмисленням життя легендарної Марусі Чурай – цю інформацію молодь сприймала з цікавістю та співчуттям. Знаходили спільну мову, спілкувалися, виготовляли  гарні кольорові листівки для своїх коханих, матусь. Творчо підійшли до справи, висловлювали побажання друзям : бути собою, прагнути розвиватися, навчатися,   займатися тим, що приносить радість, бути вдячними долі, любити і цінувати себе, все навколо себе, кожну хвилину життя і дозволити любити себе. Кохайтеся, шануйтеся, Ви цього варті, чудова молодь! 

Володимир Сосюра  "Марії"


Якби помножити любов усіх людей,
ту, що була, що є й що потім буде,
то буде ніч. Моя ж любов — як день,
не знають ще чуття такого люди.

Якби зібрати з неба всі зірки
і всі сонця з усіх небес на світі, —
моя любов горітиме яркіш
за всі сонця, на тисячі століттів.





Якби зірвать квітки з усіх планет,
що вітер їх під зорями колише, —
моя любов пахтітиме міцніше
над квіти всі, крізь років вічний лет.

Якби зібрать красунь усіх віків,
повз мене хай ідуть вони без краю, —
Марії я на них не проміняю,
ні одній з них не вклониться мій спів.




Хай очі їх зіллються в зір один,
і в серце зір цей буде хай світити, —
зачарувать мене не зможе він —
твоїх очей йому не замінити.

З яких зірок злетіла ти сюди,
така ясна, що спів про тебе лине?
Світи ж мені, світи мені завжди,
над зорі всі, зоря моя єдина!

Немає коментарів:

Дописати коментар