Історична презентація  «Козацькому роду нема переводу» в юнацькій бібліотеці

 До Свято Дня українського козацтва, Дня захисника України, які встановлено  на Покрову Пресвятої Богородиці  працівники юнацької бібліотеки підготували сценарій, запросили молодь Новокаховського ПТУ №14 на історичну презентацію  «Козацькому роду нема переводу» в читальний  зал, в літературно-музичний  клуб «Натхнення».  Зустріч відбулася з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій  Українського народу.   Молоді дівчата  разом з педагогами Зоєю Федорівною Денисенко і Ольгою Володимирівною Пузиревич ознайомилися з історичною добою українського козацтва, героїчними подвигами   козаків, гетьманів, послухали історію українських жінок-козачок за допомогою Інтернет технологій. Бібліотекар  розповіла молоді про традиції, звичаї  українського козацтва, сучасних воїнів АТО, викликаючи  глибоку повагу до козаків, які віддали своє життя в ім’я майбутнього людства, збагачуючи знання майбутніх нянь - вихователів про життя, обряди козацтва, їх дружин.

 Козаки до жінок ставився підкреслено з повагою, великодушно та шляхетно. Жінка була для них зіркою Світла, до якої хоч близько, але дотягнутися «зась». Суворі січові звичаї і порядки, які не допускали жінку, хто б вона не була: чи люблячою дружиною, чи коханою дівчиною; спартанський, аскетичний спосіб життя воїна-лицаря - сприяли вихованню в козака високої святості до прекрасної половини людського роду. За її честь і волю козак йшов, не задумуючись, і у вогонь, і у воду. Дітям своїм козаки давали настанову:

«- Бережи, сину, заповідь батька свого і не відкидай науки матері своєї!»

Тож і нам не варто забувати звичаї козаків, які поклонялися жінці-матері – Богородиці. Адже храмовим святом на Запоріжжі була свята Покрова Пресвятої Богородиці. Козаки носили на грудях її зображення, а значна частина церков і каплиць, зведених на землях запорозьких вольностей, присвячувалася Богоматері. Запоріжжя було духовною Вітчизною козацтва, символічною, ідеальною матір’ю, де «Луг–батько», а «Січ-Мати», де завжди панував культ волі.

 Свято Покрови ознаменовує засинання природи та вкривання землі на зиму. “Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем". В українських селах і до цього часу дотримуються давньої народної традиції справляти весілля після Покрови  Саме на історичній презентації в бібліотеці Марія Жаркова - юна скрипалька  музичної школи (директор Катерина Анатоліївна  Козлова) віртуозно виконала музичний твір «На весіллі у селі». Тепла бесіда за чашкою чаю викликала бажання відвертого спілкування, про свої враження і вболівання, про  історичних і сучасних козаків, які вірять, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважають своєю заступницею і покровителькою. Тож, нам жінкам, не варто забувати, що ми з козацького роду, і маємо шанувати чоловіків так, як робили це жінки за козацької доби.

 Провідний бібліотекар Марія Федотова

Біосферному заповіднику «Асканія – Нова» - 120 років      В Новокаховській юнацькій бібліотеці відбувся відео лекторій, присвячений  120- річчю Асканії Нової - найбільшого заповідного степу Європи, одного з семи чудес України і справжньої нашої гордості. На цей захід бібліотекарі запросили члена спілки краєзнавців Херсонщини Анатолія Георгійовича Неділько. В читальну залу завітали учні 9-тих класів гімназії з класними керівниками  Оксаною Володимирівною Вертевець і Людмилою Іванівною Матросовою. Бібліотекар розповілаісторію створення заповідника - після того як син німецьких колонізаторів – 17-річний Фрідріх Фальц - Фейн – успішно склав іспити в гімназію, батьки вирішили нагородити за і старання і подарували  сину вольєр для птахів. Далі на подвір'ї почали з'являтись і степові тварини, та щоразу більше, доки хобі не переросло у справу життя. В подальшому,  всі свої прибутки від продажу овець і шерсті німець витрачав на свій заповідник. За перші 25 років йому вдалося привезти на Херсонщину кенгуру, страусів, австралійських ему та тібетських яків. І вперше у світі сюди доправили коней Пржевальського, яких так і не вдалося приручити людям. Допитлива молодь з відео лекції узнала, що одна екскурсія сюди може замінити навколосвітню подорож, що посеред українського степу можна зустріти африканських зебр, американських бізонів, шотландських поні,  оленів та лам. Усі вони не в клітках, а у вільному випасі насолоджуються безмежними просторами. Краєзнавець Анатолій Георгійович розповів що саме Асканія Нова була заснована  юнаком якприродоохоронна територія у 1898 році, а в давні часи ця місцевість  називалася Чаплин. Заповідник має загальну площу 33 307 га. До його складу входять заповідний степ, ніколи не ораний, дендрологічний і зоологічний парки. Започаткував екскурсії ще на початку ХХ століття сам Фрідріх Фальц-Фейн, тоді сюди щороку приїздило до 4 тисяч відвідувачів, зараз таких  екскурсій в десятки разів  більше. З усієї Європи їдуть люди побачити одне із природних чудес України – Асканію Нову.  Гість бібліотеки закликав молодь цінувати свою малу Батьківщину, досліджувати своє родове коріння та місцевість  в якій зростаєте і формуєтесь, як особистості. Відео лекторій показав учням  справжню оазу посеред дикого степу, де живуть тварини і птахи з усього світу,  а рідкісна екосистема заповідника успішно функціонує завдяки зусиллям небайдужих ентузіастів, що люблять свою справу. Провідний бібліотекар Марія Федотова 2 вкладених файли ВідповістиПереслати

«О, Мудросте, захована в книжках,ти - невмируща, й у віках нетлінна». 

Згідно з Указом Президента України № 471/ 98 від 14. 05. 1998 р., приходить до нас, бібліотекарів, професійне свято – Всеукраїнський день бібліотек. Відзначення цього дня свідчить про глибоку повагу народу до скарбниць духовних надбань людства, зібрання інтелектуальних і культурних цінностей української нації, підкреслює історичну роль друкованого слова в житті суспільства.

З нагоди 20-ї річниці Всеукраїнського дня бібліотек  підприємці та депутати Новокаховської міської ради Наталія Георгіївна Марченко і Сергій Вікторович Хоменко стали спонсорами для учасників Клубу «Ветеран бібліотечної справи». Завдяки  цим щедрим душею людям  в кафе «БО» відбулося свято:   «О, Мудросте, захована в книжках,ти невмируща, й у віках нетлінна». Вихованці  Новокаховської школи мистецтв  (директор Ходос Галина Анатоліївна, заступник директора Гребенюк Олександр Ігоревич)  піснями та художнім словом вшанували тих, хто присвятив бібліотечній справі усе своє життя, хто багато років тому переступив поріг бібліотеки і залишив назавжди в ній своє серце, для кого бібліотечна справа стала покликанням - наших ветеранів, працівників цього вічно живого храму душі й науки бібліотеки. Ветерани, за чашкою чаю та солодощами активно спілкувалися, згадували молоді роки, своїх читачів, що стали вже поважними і знаними в місті людьми. :

Так, я книгар. Не лікар, не аптекар, Не інженер, не вчитель, не банкір… Я більше: Я Книгар! Бібліотекар! На заздрість всім, всьому наперекір! Бо посудіть: хіба ще є багатство,таке неоціненне, як моє? Ніяке товариство, жодне братство такого скарбу в банку не зіб'є! А ще – «знахар”. Це насправді так, бо якщо в аптеці чи лікарні вам полікують тіло, то в Книжковому  храмі – душу.

У тиші храму, де живуть слова,І мови, й пісні рідної до болю,Ти опромінена і трепетно жива,чаклуєш всіх великою любов'ю, хвилюєш душу, лиш як зазвучить рядок, що сяє в променях світання. Або коли осінь о – ніжна мить враз спалахне кольорами востаннє. У тиші Храму Книг той перегук – це світ краси, народжений тобою. І я черпаю із його криниць,немов з молитви на саму Покрову,тепло і ласку маминих зіниць і вільну правду в українськім слові. То як мені, вже зрілому в літах,перед тобою не склонять коліно!..О, Мудросте, захована в книжках,Ти невмируща, й у віках нетлінна!

В концертній програмі взяли участь: юний балалаєчник Мадмаров Дмитро,(керівник викладач Людмила Подакова),співали Анастасія Акулініна, Евеліна Нартя,Поліна Данилевська (викладач Олена Черняєва), Даря Калюжна (викладач Олександр Гребенюк), володарі сценічної мови: Катерина Єфимчук, Ксенія Ольховик, Кирило Максимчук (викладач Олена Тюкалова). Молодь бажала миру і добра, здоров,я і радощів на довгі щасливі роки бібліотекарям літнього віку.